Президент команди «Будівельник-НУФВСУ» Марина Ткаченко розповіла про своє повернення в баскетбол, створення нової команди та академії, а також про цілі і завдання, які стоять перед колективом Інни Кочубей.
- Марино Іванівно, розкажіть, будь ласка, про ваше повернення у великий баскетбол, про призначення на цю посаду, і загалом, як відбувається процес народження жіночого «Будівельника»?
Для мене це була приємна несподіванка. Ініціатива президента «Будівельника» Богдана Гулямова створити жіночу команду стала для мене дуже радісною новиною, оскільки це величезний плюс для розвитку жіночого баскетболу в країні. Поява нових команд в Україні вселяє оптимізм і віру у відродження жіночого баскетболу.
Збільшиться конкуренція, чемпіонат стане цікавішим - це і дасть поштовх розвитку. Я довгий час була в українському баскетболі. Повірте, це був важкий шлях, оскільки в «ТІМ-СКУФ» на мені замикалася маса питань. Звісно, останнім часом я трохи відпочила. З'явилося бажання, загорілася іскорка повернутися. Я докладу максимум зусиль, весь свій досвід, щоб усе вийшло!
Дуже важливий фактор - де команда тренуватиметься і гратиме. Тому я дуже вдячна ректору НУФВСУ Євгену Вікторовичу Імасу, рада, що ми уклали договір, і маємо чудову тренувальну базу. Те, що тренувальний процес та ігри проходитимуть в одному залі - дуже важливо.
- Віце-президент жіночого «Будівельника» Євгенія Спітковська колись грала у вас у «ТІМ-СКУФ». Незвично працювати разом в офісі, а не на майданчику?
Мені завжди подобалися її цілеспрямованість і працьовитість, це було і на майданчику, є і зараз. Женя – чудова людина, з нею дуже комфортно, можу сказати, що в дечому вона запалює мене своїм ентузіазмом, адже вона молодша, очі горять. Женя виконує свою роботу прекрасно.
- Для вас керувати баскетбольною командою – далеко не нова робота, ви багато років очолювали вищезгаданий «ТІМ-СКУФ». Для Євгенії - нова. Можна сказати, що вона переймає ваш досвід?
Женя сама про це говорить. Але все робити, як робила раніше я, зараз уже не можна, оскільки життя не стоїть на місці, багато чого змінюється.
Хочу сказати, що протягом багатьох років у нас прекрасне взаєморозуміння і з Женею, і з головним тренером команди Інною Кочубей. У нас одна мета, до якої ми разом йдемо.
- Які завдання, цілі стоять перед командою?
Цілі завжди ставимо найвищі, інакше для чого тоді ми граємо, працюємо. Ставимо за мету посідати високі, призові місця. Але це не все. У нас буде молода команда. Так ось, головна мета - навчати молодих гравців, виховувати нове покоління баскетболісток.
Думаю, у мене раніше це виходило, срібні медалі чемпіонату світу і бронза чемпіонату Європи з баскетболу 3х3 говорять про те, що дівчата вміють грати в баскетбол.
- Зараз триває процес створення академії разом з НУФВСУ. Розкажіть, будь ласка, про це. На якому етапі наразі цей проект?
Ми заходимо в Олімпійський коледж імені Івана Піддубного, тобто наша академія формується на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України. На сьогоднішній день ми перебуваємо на початку шляху і віримо, що все задумане вийде.

Tags: Ткаченко