Сайт знаходиться в режимі розробки. Деякі розділи сайту ще наповнюються ...

Історія найкращого та найтитулованішого клубу України


Історія «Будівельника» розпочалася у 1945 році у післявоєнному Києві. На базі столичного Інституту Фізкультури була сформована команда під абревіатурою СКІФ, яку зібрав і очолив Володимир Шаблинський.

Протягом 13 років команда, що набирала свій склад переважно зі студентів, виступала в категорії Б чемпіонату СРСР, закріпившись в елітному дивізіоні лише у 1958 році, коли колектив виграв чемпіонат Української РСР. У 1962 році команда була взята під опіку трестом «Київміськбуд-4», і отримала назву «Будівельник».

Саме в 1962 році «будівельники» вперше взяли медалі чемпіонату СРСР, вигравши бронзу під керівництвом все того ж Шаблінського.

Склад тієї команди: Баглей, Вальтін, Виставкін, Гецько, Гладун, Гуревич, Ковянов, Окіпняк, Поплавський, Стремоухов, Шологон

У 1964 кияни повторили свій бронзовий успіх, а в 1965 «Будівельник» вперше став срібним призером чемпіонату СРСР, в 1966 повторивши і це досягнення.

Склад команди, що вперше взяла срібло: Баглей, Вальтін, Виставкін, Гецько, Гладун, Гуревич, Ковянов, Окіпняк, Погуляй, Поплавський, Стремоухов, Шологон.

Наступні 10 років «Будівельник» продовжував перебувати у верхній частині турнірної таблиці, але медалі вдалося взяти лише у 1974, коли в команду вже прийшов один з кращих снайперів СРСР Олександр Сальников. При тому Шаблінського на його посаді змінив Клименко ще по ходу чемпіонату.

Склад команди, яка взяла медалі вчетверте у клубній історії: Вальтін, Заброда, Зазимко, Здрак, Землянухін, Коваленко, Мартинов, Погуляй, Рижик, Сальников, Смоляков, В'ячеслав Шаблинський.

З 1975 до 1985 «будівельники» чотири рази брали срібло чемпіонату СРСР і ще двічі ставали третіми. У 1978 Сальников пішов у СКА, але зате в цей час за команду почали виступати такі великі баскетболісти як Володимир Ткаченко (1974-1982), Олександр Білостінний (1976-1979 і 1981-1989) і Олександр Волков (1981-1986 і 1988-1989 ). У цей час «Будівельник» залишався найкращою українською командою СРСР. Тренував команду в цей період (1976-1987) Борис Нестерович Вдовиченко.



У 1985 «Будівельник» посилив в недалекому майбутньому один з найкращих розігруючих в її історії Андрій Подковиров, і хоча в 1986 і 1987 кияни (багато в чому через відсутність Волкова, який провів два сезони в московському ЦСКА) займали 7 і 8 місце відповідно, в 1988 Віктору Акімовичу Беженару, який змінив Вдовиченко, вдалося повернути команду на п'єдестал, взявши бронзові медалі.

Склад тієї команди: Богданов, Борисевич, Воротнюк, Ковтун, Кожелянко, Косенко, Молчанов, Орєхов, Пінчук, Подковиров, Резцов, Рижов, Сільверстов, Хоменко, Шаптала.

Перед стартом сезону 1988/1989 в Київ, уже в статусі Олімпійського чемпіона повернувся Волков, який став на той час вже суперзіркою радянського баскетболу. Цей сезон вийшов для нас історичним. Команда Боженара вийшла до фіналу з каунаським «Жальгірісом», за який виступали зіркові Вальдемарас Хомічюс, Рімас Куртанійтіс і легендарний Арвідас Сабоніс. І цей фінал запам'ятався всім суперпам’ятним кидком Олександра Волкова: після успіху наших у Києві в серії до двох перемог команди грали в Каунасі. На останній секунді зустрічі, за рахунку 87:87 Волков зважився на неймовірний кидок з 10 метрів - рівно з фінальною сиреною м'яч опустився в кільце. Але по-іншому розсудили арбітри зустрічі, не зарахувавши влучання. У додатковій п'ятихвилинці литовці перемогли 98:93, що означало продовження золотої серії. Однак, поданий головним тренером киян Боженара протест в Держкомспорт після довгих розслідувань, дискусій і суперечок все ж був задоволений, і «Будівельник» отримав заслужене чемпіонство! Першим і останнім серед всіх українських команд.

Після цього успіху команду покинули Волков і Білостінний. Вже без них «будівельники» взяли бронзові медалі в 1990, а в 1991 зайняли 5 місце.

Початок 90-х пройшов за повного домінування «Будівельника» в чемпіонатах незалежної України. З 1992 до 1997 рік клуб шість разів поспіль вигравав золоті медалі. В цей час в складі команди сяяли Ігор Харченко, Олександр Окунський, Денис Журавльов, Леонід Яйло, Олександр Лохманчук, Євген Мурзін, Віталій Потапенко, Григорій Хижняк.

У 1998 і 1999 «Будівельник» ще взяв срібло і золото, але після того клуб надовго перетворився на середняка. За наступні 10 років «Будівельник» ледь не припинив існування, і, хоча команду вдалося зберегти, в цілому за цей період клуб жодного разу не піднявся вище 6 місця.

У 2009 президентом клубу став Богдан Святославович Гулямов, команда відчутно посилилася і вже сезон 2009/2010 для «будівельників» став по-справжньому проривним - команді вдалося дістатися до фіналу, нехай там і не вийшло перемогти грізний «Азовмаш».

Уже в 2011 «Будівельник» повернув собі чемпіонство і відкрив найуспішніший період у власній історії. У фіналі 2011 команда іспанця Хосеппа Беррокаля в драматичній серії перемогла «Донецьк», до цього вийшовши у чвертьфінал Єврокубка, а в 2012 під керівництвом Звєздана Мітровіча «будівельники» взяли національний Кубок. 

Чемпіонський склад команди 2011: Кейс, Лукашов, Спенсер, Забірченко, Стефанишин, Яковлєв, Вілсон, Кобзистий, Малиш, Морлі, Агафонов, Анісімов, Беттс.

Склад володарів Кубка 2012: Буренко, Флорес, Алієвас, Лукашов, Макклінтон, Забірченко, Єгоров, Стефанишин, Шехович, Онуфрієв, Морлі, Малиш, Агафонов, Анікієнко, Анісімов, Параховський, Брайант.

Влітку 2012 команду прийняв латиш Айнарс Багатскіс. Саме під керівництвом Багатскіса «Будівельник» навесні 2013 дійшов до півфіналу Єврокубка (що стало найбільшим досягненням всіх українських клубів на євроарені) і виграв Суперлігу, перемігши в драматичній серії «Азовмаш» з рахунком 4:3.

Уже в наступному сезоні 2013/14 «будівельники» першими і єдиними серед українських команд зіграли в Євролізі (2 перемоги на груповому етапі над «Партизаном» і «Нантерром»), дійшли до другого в клубній історії чвертьфіналу Єврокубка, а також зробили золотий дубль вдома - взяли Кубок (у фіналі перемогли БК «Донецьк) і виграли чемпіонат, здолавши «Хімік» з рахунком 3:1.


Склад 2013/2014: Андрій Лебединцев, Стрелніекс, Ейхерн, Неруш, Мінард, Кук, Шаленга, Доунс, Горбенко, Дроздов, Єгоров, Кривцов, Саммерс, Тищенко, Даріуш Лавріновіч, Анісімов, Анікієнко.

У 2015 «Будівельник» здобув ще один Кубок України, а також виграв ювілейне десяте чемпіонство України в 2017 році.


У сезонах 2018/2019 і 2019/2020 «Будівельник» не виступав через фінансові труднощі, але восени 2020 повернувся для участі в чемпіонаті і Кубку України. Як завжди, ставлячи перед собою тільки найвищі цілі!

Вже у квітні 2021 року десятиразові чемпіони виграли 15-й національний трофей для клубу – Кубок України! У фіналі команда Ігорса Міглініекса не мала проблем з «Мавпами»...