Заснування та становлення клубу (1945–1962 рр.)
Баскетбольний клуб «Будівельник» був заснований у 1945 році в післявоєнному Києві на базі Київського інституту фізкультури. Спочатку команда мала назву «СКІФ» (Спортивний клуб інституту фізкультури) і формувалася переважно зі студентів під керівництвом тренера Володимира Олексійовича Шаблінського. Протягом перших 13 років свого існування «СКІФ» виступав у категорії Б чемпіонату СРСР, поступово набираючи досвід і зміцнюючи склад.
У 1958 році команда досягла значних успіхів, вигравши чемпіонат Української РСР, що дозволило їй закріпитися в елітному дивізіоні. У 1960 році «СКІФ» посів 6 місце в класі А і завоював 3 місце на всесоюзних змаганнях. Цей період заклав основу для подальших успіхів клубу.
Перейменування і перші успіхи (1962–1989 рр.)
У 1962 році команда була взята під опіку трестом «Київміськбуд-4» і отримала нову назву — «Будівельник» (українською — «Будівельник»). У пресі Української РСР клуб частіше називали саме «Будівельник», і ця назва закріпилася за командою. У тому ж році «будівельники» вперше в своїй історії завоювали бронзові медалі чемпіонату СРСР, обігравши тбіліське «Динамо». До складу команди, яка домоглася цього успіху, входили такі майстри, як Микола Баглей, Альберт Вальтін, Юрій Виставкін, Віталій Ковянов, Володимир Стремоухов, Микола Погуляй, Вадим Гладун, Леонід Поплавський, Анатолій Поливода та інші. Тренером залишався Володимир Шаблінський.
З цього сезону «Будівельник» став регулярним призером союзних першостей, часто займаючи місця в трійці лідерів. У 1963 році команда перемогла на всесоюзних зимових змаганнях, а в 1964 — знову завоювала бронзу чемпіонату СРСР. У 1965 «Будівельник» вперше став срібним призером чемпіонату СРСР, в 1966 повторивши і це досягнення. Клуб став однією з найсильніших команд Радянського Союзу, демонструючи високий рівень гри.
У 1974 році команда посіла 3 місце в чемпіонаті СРСР, під час якого Шаблінського на посаді тренера змінив Клименко.
З 1975 по 1985 «будівельники» чотири рази брали срібло чемпіонату СРСР і ще двічі завойовували третє місце. У цей час за команду почали виступати такі великі баскетболісти, як Володимир Ткаченко, Олександр Білостенний та Олександр Волков. У цей період «Будівельник» залишався найкращою українською командою СРСР, а тренером тоді був Борис Нестерович Вдовиченко.
Кульмінацією радянського періоду став «золотий сезон» 1988–1989 років, коли «Будівельник» вперше в своїй історії виграв чемпіонат СРСР, обігравши у фіналі грізний каунаський «Жальгіріс». Ця перемога стала історичною, оскільки жодна українська чоловіча баскетбольна команда до цього не вигравала золоті медалі чемпіонату СРСР. Перед стартом сезону 1988/1989 вже в статусі олімпійського чемпіона до Києва повернувся Волков, який на той час став суперзіркою радянського баскетболу. Однак, після успішної перемоги Волков і Білостенний покинули команду, і вже без них «будівельники» взяли бронзові медалі в 1990 році, а в 1991 році посіли 5 місце.
«Будівельник» в незалежній Україні (1991–1999 рр.)
Після розпаду СРСР і здобуття Україною незалежності «Будівельник» став домінуючою силою в українському баскетболі. З 1992 по 1997 рік клуб шість разів поспіль вигравав чемпіонат України, встановивши рекорд національної першості. У цей період до складу команди входили Ігор Харченко, Олександр Окунський, Денис Журавльов, Леонід Яйло, Олександр Лохманчук, Євген Мурзін, Віталій Потапенко, Григорій Хижняк.
У сезонах 1997/1998 і 1998/1999 «Будівельник» ще взяв срібло і золото, але до кінця 1990-х клуб почав відчувати труднощі, які позначилися на становищі команди. У той час багато провідних гравців покинули клуб, що призвело до зниження результатів і втрати лідерських позицій в українському баскетболі. І хоча команду вдалося зберегти, кілька наступних років клуб існував тільки на ентузіазмі тренерів і окремих гравців.
Відродження та нові досягнення (2006–2017 рр.)
У 2006 році ситуація почала поліпшуватися завдяки підтримці комерційних структур. У сезоні 2008/2009 «Будівельник» взяв участь у першому і єдиному розіграші Української баскетбольної ліги (УБЛ), завоювавши Кубок УБЛ і ставши другою командою Ліги. Цей час був ознаменований приходом в команду литовця Рімаса Григаса і спортивного директора Сергія Голода, що сприяло поверненню клубу на лідируючі позиції.
У 2009 році президентом клубу став Богдан Святославович Гулямов, після чого команда значно посилилася. З сезону 2009/2010 «Будівельник» став виступати в об’єднаній українській Суперлізі. У 2010 році команда завоювала срібні медалі чемпіонату України, поступившись у фіналі маріупольському «Азовмашу». Однак уже в наступному сезоні, під керівництвом іспанського тренера Хосе Марія Беррокаля, «Будівельник» досяг значних успіхів як на національній, так і на міжнародній арені. У сезоні 2010/2011 клуб став першою українською командою, яка дійшла до чвертьфіналу Єврокубка УЛЕБ. У національному чемпіонаті «Будівельник» у фінальній серії обіграв БК «Донецьк», завоювавши перше з 1997 року золото Суперліги. Цей матч став однією з найяскравіших подій в історії українського баскетболу.
У сезоні 2012/2013 «Будівельник» під керівництвом Айнарса Багатскіса досяг свого найвищого результату, дійшовши до півфіналу Єврокубка. Уже в наступному сезоні 2013/2014 клуб став першою і єдиною українською командою, яка брала участь в основному етапі Євроліги. Тоді ж «будівельники» дійшли до другого в клубній історії чвертьфіналу Єврокубка, а також виграли національний Кубок і чемпіонат України.
У 2014 році новим головним тренером команди був призначений Віталій Черній.
У 2015 «Будівельник» здобув ще один Кубок України, а в 2017 році виграв ювілейне десяте чемпіонство України.
Фінансові труднощі та відродження (2018–2025 рр.)
У сезонах 2018/2019 і 2019/2020 «Будівельник» призупинив свою діяльність через серйозні фінансові труднощі, але восени 2020 року, завдяки підтримці нових спонсорів, команда повернулася для участі в чемпіонаті та Кубку України. У квітні 2021 року кияни виграли 15 національний трофей для клубу — Кубок України, а в сезоні 2022/2023 «Будівельник» став чемпіоном української Суперліги, впевнено повернувши собі статус одного з найсильніших клубів країни.
В середині сезону 2023/2024 команду знову виключили з Суперліги через фінансові проблеми, проте в 2025 році «Будівельник» знову відновив свою діяльність, прагнучи до нових вершин і вносячи значний вклад у розвиток баскетболу в Україні.
Клубна спадщина
«Будівельник» є найтитулованішим клубом української Суперліги, а також залишається єдиною українською командою, яка виграла чемпіонат СРСР (1989) і брала участь в основному етапі Євроліги.
Досягнення
- Чемпіон СРСР (1989)
- Срібний призер чемпіонату СРСР (1965, 1966, 1977, 1979, 1980, 1981, 1982)
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1962, 1964, 1970, 1974, 1983, 1984, 1988, 1990)
- Чемпіон України (1955, 1958, 1959, 1960, 1961, 1964, 1965, 1966, 1972, 1973, 1974, 1976, 1977, 1980, 1981, 1982, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988 (УРСР) 1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 2011, 2013, 2014, 2017, 2023)
- Срібний призер чемпіонату України (1998, 2009 (УБЛ), 2010)
- Бронзовий призер чемпіонату України (1999, 2015)
- Кубок України (1995, 1996, 2012, 2014, 2015, 2021)
- Кубок УБЛ (2009)
- Півфіналіст Єврокубка (2013)
Легенди клубу
Вадим Гладун
Вадим Гладун — легенда «Будівельника», який вніс вклад у розвиток клубу і як гравець, і як тренер. Один із найкращих розігруючих в історії нашого клубу.
Починав грати у столичному «Спартаку», але більшу частину кар’єри провів у складі «СКІФ», який згодом був перейменований у «Будівельник».
У складі київської команди став переможцем Спартакіади народів СРСР 1967 року, що прирівнювалось до чемпіонства СРСР, а також срібним призером чемпіонатів СРСР (1959, 1963, 1965) і бронзовим призером (1962, 1964, 1970).
На міжнародній арені Гладун у складі збірної СРСР виграв чемпіонат Європи 1963 року, здобув бронзу чемпіонату світу 1963 року та двічі ставав переможцем Універсіад (1959, 1961).
Після завершення кар’єри гравця працював головним тренером «Будівельника» з 1974 по 1978 рік, привівши команду до срібла чемпіонату СРСР у 1977 році. Як тренер він заклав основу підготовки майбутніх зірок — серед його вихованців олімпійський чемпіон Валерій Гоборов.
Вадим Гладун помер 5 березня 2024 року у віці 86 років.
Олександр Сальников
Олександр Сальников — легенда радянського баскетболу, один з найсильніших снайперів українського, радянського, європейського баскетболу 1970–1980-х років. Під час виступів за «Будівельник» він здобув снайперський рекорд чемпіонатів СРСР, набравши 66 очок в одному матчі.
У київському клубі Сальников грав двічі — у 1973–1974 та 1975–1977 роках. У складі «Будівельника» ставав бронзовим призером чемпіонату СРСР у 1974, а потім два рази вигравав срібло у 1975 та 1977 роках. Олександр Петрович також грав за московський ЦСКА, київський «СКА» та польську «Легію».
У 1973 році дебютував за збірну Радянського Союзу, виступаючи за яку двічі ставав бронзовим призером Олімпійських ігор (1976, 1980), чемпіоном світу 1974, дворазовим чемпіоном Європи (1979, 1981).
Протягом 10 років Олександр Сальников працював спортивним директором БК «Київ», створеного у 1999 році завдяки ініціативі та зусиллям олімпійського чемпіона 1988 року, першого українця в НБА, легенди «Будівельника» Олександра Волкова.
Олександр Сальников помер 17 листопада 2017 року.
