Марія Гулямова: «Довели, що Україна може конкурувати на високому рівні»

Гравчиня «Будівельника» Марія Гулямова поділилася враженнями від турніру EGBL, емоціями після отримання індивідуальної нагороди та розповіла про свій ігровий прогрес.

— Маріє, вітаємо з індивідуальною нагородою турніру! Які емоції відчула, коли дізналася, що стала найкращою гравчинею української команди на етапі EGBL U17?

— Чесно, це було дуже приємно й несподівано. Я відчула гордість за свою роботу та за те, що змогла допомогти команді. Але для мене ця нагорода — не про індивідуальність, а про всю команду, про те, як ми підтримували одна одну на майданчику.

— Як оціниш загальний виступ української команди на турнірі?

— Я вважаю, що ми показали себе більш, ніж гідно. Було помітно, як ми ростемо від гри до гри, додаємо в командній хімії та дисципліні. Ми провели сильний турнір і довели, що Україна може конкурувати на високому рівні.

— Команда провела кілька впевнених матчів, зокрема проти «Іглз» та «Дрілло». Що стало ключем до цих перемог?

— Ми зрозуміли, що на такому рівні не можна втрачати концентрацію навіть на кілька хвилин — суперник одразу цим користується. Також ми побачили, над чим ще треба працювати: комунікація в захисті, холодна голова у складні моменти та реалізація своїх моментів.

— У матчах проти литовського «Дейвс» та латвійського «РБС Центрс» результат був іншим. Які висновки зробила команда?

— Ми зрозуміли, що треба тримати високий темп і бути готовими до агресивного стилю суперниць. Такі поразки болючі, але дуже корисні — вони показують, куди рухатися далі, і допомагають ставати сильнішими.

— Наскільки високим був рівень конкуренції на цьому етапі EGBL?

— Рівень був дуже високий. Кожна команда приїхала боротися, темп гри був швидким, боротьба — жорсткою. Було багато суперниць із хорошими індивідуальними навичками та сильною командною організацією. Такий турнір реально допомагає вирости як гравчині.

— Які моменти турніру стали для тебе найяскравішими?

— Емоції після важливих перемог і моменти, коли команда збиралася разом після складних ігор. Це відчуття єдності, коли всі — одне ціле, незабутнє. А ще мені запам’ятались завершення матчів, де я брала на себе м’яч і відчувала підтримку команди.

— Над якими аспектами своєї гри ти працювала останнім часом і що допомогло виділитися?

— Я багато уваги приділяла кидку, фізичній підготовці та грі під тиском. Також додала в захисті — хотілося бути корисною не тільки в атаці. Думаю, саме поєднання дисципліни, стабільного кидка й впевненості у кінцівках допомогло мені показати високий рівень.